У Старокостянтинові та на Віньковеччині провели в останню дорогу полеглих Героїв

Вічна шана полеглим Героям... Фото: з фейсбук-сторінок Старокостянтинівської та Віньковецької громад

«На щиті» додому повернулися Іван Поп та Ігор Лісник.

Полеглих Героїв російсько-української війни провели в останню земну дорогу на Хмельниччині. В Старокостянтинові прощалися з Іваном Попом, а на Віньковеччині – з Ігорем Лісником.

Учора, 29 квітня, у Старокостянтинові в приміщенні Гарнізонного будинку офіцерів відбулася церемонія прощання із захисником України, підполковником Іваном Попом. Як повідомляють в пресслужбі Старокостянтинівської міської ради, вірний військовій присязі, Іван помер 25 квітня 2024 року в місті Покровськ Донецької області. 9 травня Іван мав би святкувати своє 35-річчя...

Поховали військовослужбовця на міському кладовищі.

9 травня Іван мав би святкувати своє 35-річчя... Фото: з фейсбук-сторінки Старокостянтинівської міської ради

А 26 квітня Віньковецька громада проводжала в останню земну дорогу старшого сержанта Ігоря Лісника.

Як розповідають про Героя у Віньковецькій селищній раді, народився Ігор Лісник на Чернівеччині 6 вересня 1974 року. Ще змалечку доля привела його на Віньковеччину, коли Ігорю був рік сім'я переїхала в мальовниче село Говори. Після навчання в школі зобув освіту в Хмельницький радіошколі за спеціальністю радіотелеграфіст. Працював у Дашковецькій школі.

«Після закінчення строкові служби, продовжив працювати в Дашковецькій школі. Зустрів кохану Галину, одружився, переїхав у Віньківці. Працював кабельником-спаювальником ВАТ «Укртелеком». Згодом народився син Владислав. Щастю Ігоря не було меж, він любив життя, людей, свою справу... Та у 2014 році окупанти ступили на нашу землю. Ігор Іванович захищав кордони нашої країни на Донбасі. Спочатку начальником радіостанції, пізніше командиром відділення...», - розповідають у громаді.

Пройшовши пекло АТО, у 2017 році захисник повернувся на Віньковеччину, до мирного, цивільного життя, працював охоронцем на сонячній електростанції у селищі Віньківці, дбав про сім'ю та господарство.

«Та 24 лютого 2024 року розпочалась повномасштабна війна, яка покликала Ігоря знову до війська, на захист країни та рідного дому від російської орди. Загинув Ігор Лісник 22 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області...» Герой був стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону.