Справа розстрілів під хмельницьким СБУ: суд планує заслухати понад дві сотні свідків

У хмельницькому суді по суті розпочали розгляд справи Віктора Крайтора. Ексочільника місцевого управління СБУ обвинувачують у тому, що він віддав наказ стріляти по мітингувальниках під будівлею управління у лютому 2014 року.

Під час сьогоднішнього засідання Віктору Крайтору зачитали обвинувальний акт. Згідно із документом, йому інкримінують статтю 128 (Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), частину 1 статті 119 (Вбивство через необережність) та частину 2 статті 365 (Перевищення влади або службових повноважень). Як зазначив прокурор, Віктор Крайтор віддав наказ стріляти зі службової зброї, а саме кулемета, Віталію Тарадаю. Останній, стоячи в районі сходів між першим та другим поверхом, напроти центрального входу в управління, здійснив дев'ять пострілів. Тоді від черги пострілів четверо протестувальників, які знаходились на вулиці, отримали поранення.

Після оголошення обвинувачення, представниця потерпілих Євгенія Закревська озвучила цивільні позови своїх клієнтів. Зокрема дочка загиблої Людмили Шеремет — Ірина, заявила відшкодування моральної шкоди один мільйон гривень, а поранений під час подій Олександр Полудніцин та Олег Топольницький по 700 тисяч гривень, які мають сплатити їм Крайтор та управління СБУ.

Ще один потерпілий Володимир Гаман схожий позов не направляв до суду, а під час спілкування із пресою, розповів, що і не збирається цього робити. На його думку, Віктор Крайтор діяв у той момент згідно із законом, як керівник відповідної установи.

Прокурор зачитав обвинувальний акт

Суддя відхилив клопотання про об'єднання справ Тарадая і Крайтора

Коли ж суддя запитав думку самого обвинуваченого, чи вважає він себе винним в інкримінованих статтях, Крайтор відповів:

«Я себе винним не визнаю. Готовий давати показання суду».

Не згоден обвинувачений і з позовами, які заявили потерпілі, на відшкодування матеріальної шкоди. Таку ж думку висловив представник хмельницького управління СБУ.

Продовжили слухання вирішенням питання про порядок дослідження доказів. Після заслуховування думок усіх сторін процесу, суддя ухвалив спочатку зачитати в залі документи, висновки експертів, переглянути фото та відео знімки, почути потерпілих, потім свідків, експертів (з метою роз'яснення певних нюансів) і, наостанок, обвинуваченого. Аби з'ясувати, яку кількість свідків будуть допитувати, прокурору знадобилась перерва, щоб їх порахувати. Загалом у залі суду по справі мають виступити 246 свідків зі сторони обвинувачення. Водночас адвокати Крайтора заявили 263 свідки. Списки прокурора і захисників у дечому збігаються.

Минулого засідання до суду надійшло клопотання від Віталія Тарадая (альфівця, який здійснював постріли) про приєднання відкритої проти нього кримінальної справи зі справою Крайтора, оскільки вони учасники один і тих же подій. Вирішували це питання після аж з'ясування порядку дослідження доказів. Суддя Олег Антонюк ухвалив не задовільняти звернення Тарадая, оскільки і йому і Крайтору інкримінують різні злочини й вони проходять свідками у справах одне одного. А це все суперечить нормам закону.

«Залишити без розгляду і повернути клопотання Віталію Тарадаю, оскільки зверненя його не ґрунтується на положеннях закону. Він є учасником іншого кримінального провадження, відповідно до умов кримінально-процесуального кодексу України, він не має відповідних прав на звернення до суду з клопотанням про об'єднання справ», - зазначив суддя Олег Антонюк.

Власне, продовжити слухання мали дослідженням доказів. Однак прокурор, який і заявляв про необхідність зачитувати їх першими, не взяв з собою відповідних документів. Тому слухання перенесли на 21 грудня.

Нагадаємо, 19 лютого 2014-го року в активістів Революції Гідності у Хмельницькому стріляли з приміщення управління СБУ. Тоді смертельно поранили Людмилу Шеремет, ще 4 активісти отримали травми. Пізніше від пострілів загинув ще один активіст Дмитро Пагор. Наступного дня тодішній очільник управління СБУ в області Віктор Крайтор двічі публічно взяв на себе відповідальність за дії підлеглих. Крайтора затримали та взяли під варту 20 лютого 2014 року, однак у 2015 році він вийшов на волю, його статус підозрюваного замінили на свідка.

Тоді цією справою займалася військова прокуратура Західного регіону. У 2017 році її передали Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України. Наприкінці 2018 року за результатами слідства Віктору Крайтору оголосили про підозру за статтею 128 (Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), частиною 1 статті 119 (Вбивство через необережність) та частиною 2 статті 365 (Перевищення влади або службових повноважень). У разі доведення вини обвинувачуваному загрожує до 8 років позбавлення волі. Наразі Хмельницький міськрайонний суд розпочав розгляд справи.